На старті кар’єри Зарецького були репрезентативні твори соціалістичного реалізму, які стрімко зробили митця відомим, проте він відійшов від цього художнього методу, та вже у 1960-х на хвилі хрущовської “відлиги” захопився українським народним мистецтвом з його декоративністю та яскравим колоритом.
Увага до української вишивки, наївної картини, ікон і ремесел, робота з монументальними формами роблять можливим появу його знаменитої селянської серії, серед якої “Вишневий вітер” (1961), “Збирання льону. Портрет ланкової П.Сироватко” (1960), тощо.
Разом із дружиною художницею Аллою Горською, належав до потужного кола художників-шістдесятників, що стали в опозицію до радянського режиму, відроджуючи українську мову, традиції та відновлюючи у мистецтві перервану модерністську лінію.
Віктор Зарецький завдяки дружині Аллі Горській захопився монументалізмом.
Він також брав участь в оформленні театрів у Івано-Франківську, Сімферополі та Сумах; залів для прийомів у консульствах НДР, Чехословаччини, Польщі, що будувалися в Києві.
Його творчий спадок становить близько 1000 олійних полотен та малюнків. Ранні картини демонстрували виразну композицію, ритміку, силует, пошук національної характерності, наприклад, “Жаркий день”, “Шахтний двір”, “Беруть льон. Портрет ланкової П. Сироватко”, “Дівчата”, “Червоне марення”, “Оля”.
Після того, як радянські спецслужби організували вбивство у 1970-му Алли Горської та батька — Івана Зарецького, художник усамітнився, поринув у монументальне мистецтво. Згодом вів найпопулярнішу в Києві приватну студію малюнка.
Сьогодні Віктор Зарецький найбільше відомий своїми творами у напрямку неосецесії, над якими художник працював із середини 1970-х років, надихаючись творчістю Густава Клімта та переосмислюючи український фольклор. У них митець уміло поєднує мову європейського модерну з вишуканою декоративністю українського народного мистецтва, сполучає високе й низьке, іронію та смуток.
Після початку повномасштабного вторгнення росіяни викрали декілька картин з Херсонського художнього музею, зокрема “Українка Ганна Струк”, яку наразі виставляють як свою.
Читайте також: Виставку «Алла Горська. Боривітер» у Києві відвідали понад 51 000 людей – чим привабили картини дисидентки