Сучасне бачення виглядає так: ще наприкінці 2022 року на сайті Київської міської ради було зареєстровано петицію киянина Андрія Лупака, який в соцмережах зазначав, що походить з Дрогобича Львівської області. Він пропонував “відновити справедливість — замість нав’язаної московською церквою і режимом Януковича назви Лаврська повернути вулиці ім’я Івана Мазепи”. Петиція зібрала потрібні шість тисяч голосів і в лютому 2023 року потрапила на розгляд Київради.
Лупак зазначав, що це Партія регіонів у 2010 році напередодні візиту до Києва глави РПЦ Патріарха Кирила протягнула у Київраді рішення перейменувати вулицю Івана Мазепи на вулицю Лаврську. Відтак, Лупак запевняв, що перейменувавши Лаврську на Івана Мазепи відбудеться потужний акт дерусифікації столичного простору.
Вулиця, що веде від станції метро перейменували на Івана Мазепи у 2007 році. Тобто, впродовж 3 років вона була присвячена безпосередньо імені гетьмана. До того мала назву Січневого повстання.
Ініціативу Андрія Лупака перейменувати Лаврську на Івана Мазепи підтримала Комісія з місцевого самоврядування.
Реєстрація петиції відбувалася до того, як постало питання про відмову УПЦ у продовженні термінів оренди приміщень на території Києво-Печерської Лаври. Відтак, казали, що назва вулиці. яка веде до найбільшої християнської святині Європи, що називається Лаврською, може мати інше символічне значення.
Читайте також: Депутатство Павла Лебедя: чим “відзначився” колишній намісник Києво-Печерської Лаври
Між іншим…
Київський православний монастирський комплекс Києво-Печерська Лавра має історію, що сягає 1051 року. Тоді це був печерний монастир за межим Києва. Лаврою монастир став у 1688 році (ла́вра (грец. Λαύρα — «вулиця, провулок, ущелина») – назва деяких найбільших чоловічих православних монастирів, що мають особливе історичне та духовне значення).
Історія згадує про роль гетьмана Іван Мазепи у будівництві на території Лаври починаючи з 1695 року. Тобто йдеться про будівництво фортифікаційних споруд (огорожі) навколо монастиря. Про ці події “ВК” розповідав у публікації “Завдяки Івану Мазепі фортечні мури Києво-Печерської Лаври обороняли Київ від навали татар”.
Практично – Мазепа замінив дерев’яну огорожу навколо церковної території на кам’яну, більш надійну. Частина цих мурів збереглася донині. У Національному заповіднику “Києво-Печерська лавра” науковці розповідають, що оскільки роботи вимагали чималого ресурсу, Мазепа спілкувався з Київським магістратом, московською залогою Києва та шукав робочих рук та матеріалів. У 1700-1701 рр. писав гетьман про процес будівництва у листах до Петра І. Тобто, і тоді прослідковується в історії московський слід.
Є в системі фортифікацій Палатна башта, яку Мазепа називав Онуфрієвою вежею. Історики сперечаються, чи мешкав там Мазепа, чи лиш були стайні для коней (бо людині такого статусу не годилося жити в настільки скромних приміщеннях, а характеру пустельницької набожності в біографії гетьмана не помічено).
У будь-якому випадку, від часу появи печер майбутньої Києво-Печерської Лаври до гетьманства Івана Мазепи (за часів якого в монастирях Лаври також жили та молилися сподвижники) минуло майже 700 років.
Нагадаємо, “ВК” розповідав про історичного героя ХІ-ХІІ століття Іллю Муромця. Історики кажуть, що його мощі зберігаються в печерах Києво-Печерської Лаври. Муромець, як відомо, оспіваний в українському фольклорі як славний воїн, який разом з Добринею Микитичем та Олешком Поповичем оберігав Україну-Русь від ворогів.
А ще у лютому кореспондент “ВК” дізнавався, у якому стані гробниці з печер під час війни та хто догляне мощі святих Києво-Печерської Лаври.